Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
присвоювати
-юю, -юєш, недок. , присвоїти, -ою, -оїш, док. , перех. 1》 Робити що-небудь чуже своєю власністю; привласнювати.
|| Видавати що-небудь чуже за своє. Присвоювати владу.
|| заст. Сприймати, засвоювати.
|| рідко. Робити що-небудь своєю постійною ознакою, властивістю.
2》 Надавати кому-небудь певні звання, права, повноваження і т. ін.
|| у сполуч. зі сл. ім'я. Називати установу, підприємство і т. ін. на честь якої-небудь видатної особи, визначної події або організації.
|| розм. Призначати комусь що-небудь, нагороджувати чимсь.
3》 заст. Приймати до себе (у сім'ю, товариство і т. ін.).
-юю, -юєш, недок. , присвоїти, -ою, -оїш, док. , перех. 1》 Робити що-небудь чуже своєю власністю; привласнювати.
|| Видавати що-небудь чуже за своє. Присвоювати владу.
|| заст. Сприймати, засвоювати.
|| рідко. Робити що-небудь своєю постійною ознакою, властивістю.
2》 Надавати кому-небудь певні звання, права, повноваження і т. ін.
|| у сполуч. зі сл. ім'я. Називати установу, підприємство і т. ін. на честь якої-небудь видатної особи, визначної події або організації.
|| розм. Призначати комусь що-небудь, нагороджувати чимсь.
3》 заст. Приймати до себе (у сім'ю, товариство і т. ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: присвоювати
матиме такий вигляд: Що таке присвоювати
матиме такий вигляд: присвоювати
матиме такий вигляд: Що таке присвоювати