приречений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приректи.
|| приречено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Якому загрожує неминуча смерть.
|| Підвладний смерті.
|| Який усвідомлює неминучість близької смерті.
|| Якому загрожує загибель, неминучість зникнення (про що-небудь).
|| на що, у сполуч. з ім. Якому загрожує неминучість чого-небудь (за знач. ім. ).
|| на що, у сполуч. з ім. Який мусить постійно перебувати в якомусь стані, перев. негативному (за знач. ім. ).
|| у знач. ім. приречений, -ного, ч. Той, якому загрожує або хто усвідомлює неминучість близької смерті, загибелі.
3》 у знач. прикм. Який виражає усвідомлення неминучості чого-небудь, безнадію.