припиняти
-яю, -яєш, недок. , припинити, -пиню, -пиниш, док. , перех. 1》 Зупиняти рух кого-, чого-небудь, перев. на якийсь час.
|| у сполуч. зі сл. трохи. Змушувати кого-, що-небудь рухатися повільніше.
|| Змушувати кого-небудь зупинятися (про щось).
2》 у сполуч. зі сл. хода, хід, рух, біг. Переставати рухатися; зупинятися.
|| у сполуч. зі сл. трохи. Рухатися повільніше.
3》 Зупиняти потік чого-небудь.
|| Переставати постачати кого-небудь чимсь.
4》 Переривати яку-небудь дію, процес, стан і т. ін., що триває.
|| Змушувати кого-небудь перестати робити щось.
|| Змушувати кого-небудь замовкнути.
|| Змушувати кого-небудь поводити себе відповідно до встановленого порядку; не давати безчинствувати.
|| Скасовувати чинність чого-небудь.
|| у сполуч. зі сл. справа. Відкладати або залишати без завершення.
|| Бути причиною переривання якої-небудь дії, діяльності, якогось процесу.
5》 Переставати виконувати або переривати на якийсь час яку-небудь дію, діяльність, якийсь процес.
|| Замовкати.
|| у сполуч. зі сл. себе. Робити над собою зусилля; стримуватися.