Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
припадочний
-а, -е, розм. У якого часто бувають припадки.
|| у знач. ім. припадочний, -ного, ч. ; припадочна, -ної, ж. Людина, у якої часто бувають припадки.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: припадочний


матиме такий вигляд: Що таке припадочний