примус
I -у, ч. Натиск із чийогось боку; примушування.
|| Зусилля над собою.
|| Зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом, незалежно від бажання.
|| Натиск, обумовлений законом.
З примусу — а) силуючи себе; вимушено; б) без бажання, з обов'язку, виконуючи повинності.
II -а, ч. , заст.
Гасовий нагрівальний прилад, в якому горіння гасу супроводжується шумом від тиску накачуваного повітря; використовується в побуті для приготування їжі.