Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
примовляти
-яю, -яєш, недок. , примовити, -влю, -виш; мн. примовлять; док. 1》 перев. недок. , перех. і неперех. Супроводжувати яку-небудь дію словами; приказувати.
|| Граючи або танцюючи, вимовляти слова пісні, примовки і т. ін.
|| Казати приказку відповідно до ситуації, до якоїсь розповіді.
|| Казати при певній дії узвичаєну примовку.
|| Плачучи, приказувати; голосити.
2》 перех. Додавати до сказаного що-небудь, вступати в розмову.
|| Додавати якусь фразу, слова після якої-небудь дії.
3》 перех. і неперех. За народними віруваннями – виліковувати замовлянням.
|| Проголошувати замовляння, заклинання.
-яю, -яєш, недок. , примовити, -влю, -виш; мн. примовлять; док. 1》 перев. недок. , перех. і неперех. Супроводжувати яку-небудь дію словами; приказувати.
|| Граючи або танцюючи, вимовляти слова пісні, примовки і т. ін.
|| Казати приказку відповідно до ситуації, до якоїсь розповіді.
|| Казати при певній дії узвичаєну примовку.
|| Плачучи, приказувати; голосити.
2》 перех. Додавати до сказаного що-небудь, вступати в розмову.
|| Додавати якусь фразу, слова після якої-небудь дії.
3》 перех. і неперех. За народними віруваннями – виліковувати замовлянням.
|| Проголошувати замовляння, заклинання.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: примовляти
матиме такий вигляд: Що таке примовляти
матиме такий вигляд: примовляти
матиме такий вигляд: Що таке примовляти