Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
прикметник
-а, ч. , лінгв. Частина мови, що виражає ознаку предмета і сполучається з іменником, узгоджуючись із ним у роді, числі й відмінку.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: прикметник


матиме такий вигляд: Що таке прикметник