Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
приказний
-а, -е, іст. Прикм. до приказ 1).
|| Який служив у приказі.
|| у знач. ім. приказний, -ного, ч. Той, хто служив у приказі.
Приказний крючок зневажл. — чиновник, писар приказу.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: приказний


матиме такий вигляд: Що таке приказний