Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
прикажчик
-а, ч. 1》 іст. У царській Росії – найманий службовець у поміщика, що наглядав за якою-небудь ділянкою його господарства, виконував різні господарські доручення або керував господарством.
2》 іст. У царській Росії – найманий службовець у купця або в торговельному закладі.
3》 заст. Продавець у крамниці.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: прикажчик


матиме такий вигляд: Що таке прикажчик