Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
призвичаювати
-юю, -юєш, недок. , призвичаїти, -аю, -аїш і рідко призвичити, -чу, -чиш, док. , перех. 1》 Намагатися робити що-небудь звичним для когось.
|| до кого. Знайомити ближче з ким-небудь, привчати до спілкування з кимсь.
|| Виробляти готовність до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін.
|| Пристосовувати до нових умов, середовища, обставин кого-, що-небудь.
2》 Виробляти яку-небудь звичку в когось.
|| Виробляти навички, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою, навчати чого-небудь.
3》 Спричиняти вироблення певних поглядів, рис характеру, поведінки і т. ін.
-юю, -юєш, недок. , призвичаїти, -аю, -аїш і рідко призвичити, -чу, -чиш, док. , перех. 1》 Намагатися робити що-небудь звичним для когось.
|| до кого. Знайомити ближче з ким-небудь, привчати до спілкування з кимсь.
|| Виробляти готовність до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін.
|| Пристосовувати до нових умов, середовища, обставин кого-, що-небудь.
2》 Виробляти яку-небудь звичку в когось.
|| Виробляти навички, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою, навчати чого-небудь.
3》 Спричиняти вироблення певних поглядів, рис характеру, поведінки і т. ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: призвичаювати
матиме такий вигляд: Що таке призвичаювати
матиме такий вигляд: призвичаювати
матиме такий вигляд: Що таке призвичаювати