Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
призвичаєний
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до призвичаїти.
|| призвичаєно, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який звик до чого-небудь.
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до призвичаїти.
|| призвичаєно, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який звик до чого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: призвичаєний
матиме такий вигляд: Що таке призвичаєний
матиме такий вигляд: призвичаєний
матиме такий вигляд: Що таке призвичаєний