приємність
-ності, ж. 1》 Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін.
|| Почуття задоволення, втіхи, насолоди і т. ін.
|| ірон. Те, що викликає незадоволення, неприємність.
Мати приємність у сполуч. з інфін. — а) формула ввічливості, що вживається для пом'якшення стилю; б) мати почуття задоволення, втіхи, насолоди від чого-небудь; в) ірон. Мати неприємність.
2》 Те, що викликає симпатію, прихильність.
|| Відчуття симпатії; прихильність.
3》 діал. Розвага.