приголосний
-а, -е, лінгв. Який утворюється внаслідок проходження струменя повітря через перепону в якомусь місці мовного апарату (про звуки мови). Приголосний звук.
|| у знач. ім. приголосний, -ного, ч. Звук, основою якого є шум, що виникає внаслідок проходження видихуваного струменя повітря крізь певну перепону, утворювану в якому-небудь місці мовного апарату. Середньоязикові приголосні.