привілей
-ю, ч. 1》 Особлива перевага, пільга, яку закон надає окремим особам, групам людей або певному станові, класові (класам).
|| Певна перевага кого-небудь, право на виняткове ставлення до себе порівняно з іншими.
|| Право на відмітну ознаку.
2》 В епоху феодалізму – грамота, якою надавалися або стверджувалися певні переваги, пільги для окремих осіб, груп людей, певних станів, класів.
3》 заст. Патент.