Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
привідець
рідко приводець, -дця, ч. , розм. 1》 Призвідник бунту, змови і т. ін.
|| Заводій (звичайно на гулянці).
|| Той, хто є причиною чого-небудь; винуватець.
|| Організатор чого-небудь.
2》 Те саме, що ватажок 1).
|| Організатор, ідейний, політичний наставник; проводир, вождь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: привідець


матиме такий вигляд: Що таке привідець