приборкувати
-ую, -уєш, недок. , приборкати, -аю, -аєш, док. , перех. 1》 Підкоряти інстинкти тварини волі людини.
|| Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині.
|| Підкоряти собі яку-небудь стихію, сили природи.
2》 перен. Утихомирювати, закликати до порядку (непокірну, норовисту або небезпечну для інших людину).
|| Підкоряти своєму впливові кого-небудь.
|| Справляти вплив на чий-небудь характер, змінювати його.
|| Робити покірним, слухняним, безвільним.
|| Стримувати прояв, зменшувати силу, швидкість і т. ін. чого-небудь.
|| Перемагати чий-небудь опір, підкоряти.
|| Придушувати повстання, визвольний рух і т. ін.
|| рідко. Поневолювати, уярмлювати кого-, що-небудь.