преславний
-а, -е.1》 розм. Який надзвичайно уславив себе чим-небудь, достойний великої слави.
|| Відомий дуже широким колам людей; славнозвісний.
|| Який приносить, приніс комусь велику славу.
|| ірон.
2》 Який викликає велику симпатію; дуже гарний, приємний.
|| Який відзначається, вирізняється чимсь особливим.
3》 заст. Вельмишановний (при шанобливому звертанні до кого-небудь).
|| у знач. ім. преславний, -ного, ч. ; преславна, -ної, ж. ; преславні, -них, мн. Уживається у звертанні до високоповажних осіб.