преподобний
-а, -е.1》 рел. Святий, праведний.
|| у знач. ім. преподобні, -них, мн. Святі, праведники.
2》 у сполуч. зі сл. отець, церк. Священик, піп.
3》 розм. , рідко. Який не має ніякої провини, ні в чому не винний; безгрішний.
4》 заст. Прекрасний, гарний.