прекрасний
-а, -е.1》 Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний.
|| Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження.
|| Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний.
2》 Який має надзвичайні позитивні риси, моральні якості і т. ін. (про людину).
|| Наділений надзвичайним умінням робити що-небудь.
3》 Довершений за формою і змістом; досконалий.
|| Який вирізняється з-поміж інших подібних явищ, предметів тощо своїми надзвичайними якостями, особливостями і т. ін.
|| Дуже ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, пору року і т. ін.).
|| Який є сприятливим, корисним для кого-, чого-небудь; доцільний, ефективний.
|| Надзвичайно вдалий, влучний.
4》 Сповнений високого значення, глибокого змісту, пов'язаний з благородними ідеалами, високою метою.
|| Дуже сприятливий для кого-, чого-небудь; щасливий.
|| Пов'язаний з радісними, приємними почуттями, переживаннями, подіями і т. ін.
5》 у знач. ім. прекрасне, -ного, с. Те, що є втіленням краси, що відповідає її ідеалам, викликає у людини найвищу естетичну насолоду.