предмет
-а, ч. 1》 Будь-яке конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття.
|| також у сполуч. зі сл. споживання, торгівля, розкіш і т. ін. Певна річ, що задовольняє ті чи інші потреби (звичайно побутові).
Предмети праці — об'єкт прикладення людської праці в процесі виробництва.
Предмети споживання — частина сукупного суспільного продукту, яку використовують у сфері невиробничого споживання.
2》 Логічне поняття, що становить зміст думки, пізнання і т. ін.
3》 Те, на що спрямована пізнавальна, творча, практична діяльність кого-, чого-небудь.
|| Об'єкт почуттів, переживань. і т. ін.; особа, що викликає у іншої особи інтерес, потяг до себе, почуття кохання тощо.
4》 Коло знань, що становить окрему дисципліну викладання. Обов'язковий предмет.