Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
праця
-і, ж. 1》 Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; труд.
Розумова праця — трудова діяльність, яка потребує переважного напруження сенсорного апарату, емоційної та психічної сфери людини і не потребує значних фізичних зусиль.
Фізична праця — трудова діяльність, для якої характерні вимоги перев. до опорно-м'язової системи організму людини і який вимагає значних фізичних зусиль.
|| Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил.
|| Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат.
|| Робота думки, пам'яті.
|| чого. Про рух, перебування в дії чого-небудь.
|| перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності. Продуктивність праці.
2》 перев. з означ. Трудовий процес певного фахівця.
|| Вид діяльності. Розумова праця. Фізична праця.
3》 Певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку. Наймана праця.
4》 Зусилля, напруження.
5》 Матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності.
|| Літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва.
6》 Робота, функціонування машин і механізмів.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: праця


матиме такий вигляд: Що таке праця