прах
-у, ч. 1》 заст. , книжн. Дрібні тверді частинки, які зависають у повітрі або осідають на поверхні чого-небудь; порох, пил.
|| Рештки, руїни чого-небудь (перев. споруд, будівель і т. ін.).
|| перен. Залишки давніх часів і звичаїв.
|| перен. Про людське тіло.
Хай іде прахом що — уживається для вираження байдужого ставлення до чого-небудь.
2》 перен. , зневажл. Про кого-небудь мерзенного, нікчемного, жалюгідного або про що-небудь не варте уваги, нецінне, минуще.
3》 уроч. Тіло померлої людини; останки, труп.
|| Попіл від спаленого трупа людини.
Із праху повстав - у прах обернешся — релігійний догмат існування людини.