практичний
-а, -е.1》 Стос. до практики (у 1-3 знач. ); пов'язаний з життям і діяльністю людини.
|| у сполуч. зі сл. вага, значення, мета, цінність і т. ін. Пов'язаний із життєвими, реальними потребами, можливостями; важливий для життя.
|| у сполуч. зі сл. порада, допомога і т. ін. Потрібний, корисний комусь для здійснення чогось на практиці.
|| у сполуч. зі сл. досвід, знання, навички і т. ін. Одержуваний, набутий завдяки практиці, діяльності.
2》 Який безпосередньо здійснює яку-небудь справу, керує ким-, чим-небудь.
3》 у сполуч. зі сл. заняття, навчання і т. ін. Який є практикою (у 4 знач. ), пов'язаний із застосуванням, закріпленням якихось знань, навичок на практиці.
4》 Пов'язаний із застосуванням на практиці знань у галузі якої-небудь науки.
5》 Який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах (про людину); діловитий.
|| у сполуч. зі сл. розум, голова і т. ін. Власт. такій людині.
6》 Вигідний, зручний для кого-, чого-небудь. Практичний одяг.