Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
праксис
-у, ч. Здатність виконувати ряд завчених рухів у певній послідовності, що приводить до досягнення наміченої мети.
-у, ч. Здатність виконувати ряд завчених рухів у певній послідовності, що приводить до досягнення наміченої мети.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: праксис
матиме такий вигляд: Що таке праксис
матиме такий вигляд: праксис
матиме такий вигляд: Що таке праксис