Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пощастити
-ить, док. , безос. , кому.Успішно здійснитися (про щось очікуване, задумане).
|| з інфін. Успішно здійснити якийсь намір.
|| з інфін. Випасти (про щасливу нагоду).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пощастити


матиме такий вигляд: Що таке пощастити