Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
поціляти
-яю, -яєш, недок. , поцілити, -лю, -лиш, док. , перех. і неперех. , розм. 1》 Кидаючи, спрямовуючи що-небудь у ціль, досягати її; влучати.
|| Потрапляти в ціль (про кулю, бомбу і т. ін.).
|| Ударяти когось чим-небудь.
2》 тільки недок. , неперех. Цілитись у кого-, що-небудь.
|| перен. , розм. Натякати на кого-, що-небудь; мати на увазі когось, щось.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: поціляти


матиме такий вигляд: Що таке поціляти