Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
поцілений
-а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцілити 1).
|| у знач. ім. поцілений, -ного, ч. ; поцілена, -ної, ж. Людина, яку поцілили.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: поцілений


матиме такий вигляд: Що таке поцілений