походити
I -джу, -диш, недок. 1》 Належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.; вести свій рід, своє існування від кого-, чого-небудь.
2》 тільки 3 ос. Виникати, утворюватися, з'являтися як наслідок яких-небудь подій, процесів, явищ і т. ін.
|| Утворюватися на основі іншого слова (про слова, назви).
|| рідко. Існувати з якогось часу.
|| Відбуватися, ставати відчутним внаслідок чиїхось дій, чиєїсь волі, залежно від певних обставин.
II -джу, -диш, недок. , розм.
Бути схожим на кого-, що-небудь, подібним до когось, чогось.