поховати
-аю, -аєш, док. , перех. 1》 Закопати в землю (померлого); здійснити похоронний обряд; погребти.
|| Втратити кого-небудь рідного, близького (померлого).
|| Зневірившись, розчарувавшись у комусь, почати вважати його за померлого, загиблого.
|| Засипати, придавити чим-небудь.
|| перен. Замкнути, ув'язнити десь, сховати від усіх.
|| також у сполуч. зі сл. у серці, перен. Забути що-небудь, пустити в непам'ять; зневіритися в чомусь.
|| перен. Не дати кому-небудь можливості здійснити щось; змусити забути щось.
Поховати себе живцем — відмовитися від нормального способу життя, вести одиноке, позбавлене всіх радощів життя.
2》 Сховати всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь, у різних місцях (також про всіх чи багатьох).