похиляти
-яю, -яєш, недок. , похилити, -хилю, -хилиш, док. 1》 перех. Надавати похилого положення; починати хилити; нахиляти.
|| Своєю силою примушувати нахилитися, схилитися кого-, що-небудь; відтягати вниз своєю вагою.
|| Оволодівши всім єством, примушувати схилитися, зігнутися (про сон, утому і т. ін.); змагати.
|| у сполуч. зі сл. голова, чоло і т. ін. Схиляти, опускати вниз, додолу. Похилило на сон.
2》 тільки док. , неперех. , розм. Підійти, наблизитися до якоїсь межі (про явища природи).
|| безос.
3》 тільки док. , неперех. , розм. Піти, попрямувати кудись, похнюпившись.