похилений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до похилити 1).
2》 у знач. прикм. Який схилився від утоми, смутку і т. ін.
3》 у знач. прикм. Зігнутий, згорблений (під тягарем, від хвороби, горя і т. ін.).
|| Який опустився, зігнувшись, перекосившись під вагою, натиском чогось, від часу і т. ін.
4》 у знач. прикм. Те саме, що похилий 2).