Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
потуречений
потурчений, -а, -е, заст. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потуречити, потурчити.
2》 у знач. прикм. Який потуречився, потурчився.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: потуречений


матиме такий вигляд: Що таке потуречений