потривожити
-жу, -жиш, док. , перех. 1》 Викликати тривогу, неспокій у кого-небудь, схвилювати когось; занепокоїти.
2》 Порушити чий-небудь спокій, перешкодити чиємусь відпочинкові і т. ін.
|| Вивести з певного стану, відірвати від якогось заняття.
|| Завдати фізичного болю.
|| Сполохати, зігнавши, піднявши з місця (про птахів, звірів і т. ін.).
|| у сполуч. зі сл. спокій, сон, тиша і т. ін. Порушити, перервати.
|| Порушити попередній порядок або нерухомість чого-небудь, зрушити щось із місця.