Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
потоп
-у, ч. За біблійною легендою – повінь, яку через гріхи людей наслав Бог, щоб затопити землю.
|| Велика повінь, великий розлив води.
Від потопу — з давніх-давен.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: потоп


матиме такий вигляд: Що таке потоп