потерпіти
-терплю, -терпиш; мн. потерплять; док. 1》 перев. неперех. Зазнати чогось тяжкого, неприємного (матеріальних втрат, кривди і т. ін.); дістати фізичну або моральну травму; постраждати.
|| Зазнати ушкодження внаслідок чого-небудь.
|| тільки перех. У сполуч. з деякими ім. означає: дістати, пережити що-небудь (за знач. ім. ).
2》 перех. і без додатка. Виявляти терпіння, терпіти якийсь час.
|| перев. без додатка. Почекати якийсь час.
3》 перев. із запереч. не, перех. Примирятися з ким-, чим-небудь; допустити, дозволити щось.