Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
постоялець
-льця, ч. 1》 заст. Той, хто тимчасово живе в заїзді (див. заїзд I 1)), на постоялому дворі тощо.
|| Той, хто живе на квартирі в кого-небудь; квартирант.
2》 Солдат або офіцер, що стоїть постоєм де-небудь, у когось.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: постоялець


матиме такий вигляд: Що таке постоялець