постановляти
-яю, -яєш, недок. , постановити, -новлю, -новиш; мн. постановлять; док. 1》 неперех. Приймати колективну ухвалу, виносити рішення (перев. на зборах, з'їзді і т. ін.).
|| юр. Здійснюючи слідство, доходити певних висновків, виносити вирок (про судові органи).
|| перев. док. , також у сполуч. зі сл. собі та інфін. Прийняти якесь рішення; вирішити щось зробити.
2》 перех. , діал. Встановлювати, запроваджувати.