посполитий
-а, -е. іст. В Україні до Народно-визвольної війни 1648-1654 рр. та в перші роки після неї – належний до міщан або до селянства, згодом, у другій половині 17-18 ст. – належний до селян.
Посполите рушення — у феодально-кріпосницькій Польщі 13-18 ст. – загальне ополчення шляхти.
Посполиті селяни — загальна назва селян Лівобережної і Слобідської України в другій половині 17-18 ст.
Річ Посполита — офіційна назва Польсько-Литовської феодальної держави від часів Люблінської унії 1569 р. до 1795 р.