Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
посоловілий
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посоловіти.
2》 у знач. прикм. Який став сонним, безтямним (про очі, погляд).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: посоловілий


матиме такий вигляд: Що таке посоловілий