Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
послушник
-а, ч. , церк. Монастирський прислужник, що відбуває послух (див. послух I 2)), готуючись стати ченцем.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: послушник


матиме такий вигляд: Що таке послушник