Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
посвоячений
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посвоячити.
2》 у знач. прикм. Який посвоячився, поріднився з ким-небудь.
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посвоячити.
2》 у знач. прикм. Який посвоячився, поріднився з ким-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: посвоячений
матиме такий вигляд: Що таке посвоячений
матиме такий вигляд: посвоячений
матиме такий вигляд: Що таке посвоячений