Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
посвідник
-а, ч. , юр. Особа, що дає показання на допиті або в суді як свідок.
-а, ч. , юр. Особа, що дає показання на допиті або в суді як свідок.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: посвідник
матиме такий вигляд: Що таке посвідник
матиме такий вигляд: посвідник
матиме такий вигляд: Що таке посвідник