Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
посадовити
-довлю, -довиш; мн. посадовлять; док. , перех. 1》 Допомогти кому-небудь або примусити чи запросити когось сісти.
|| Піднявши, допомогти кому-небудь сісти на щось високе.
|| Допомогти зайняти місце, влаштуватися де-небудь для поїздки.
2》 за що або з інфін. , розм. Примусити кого-небудь або загадати комусь щось робити (перев. сидячи).
3》 у сполуч. з ім. , що означають продукти харчування, на що, розм. Обмежити чимсь у харчуванні; годувати чим-небудь одним, не даючи їсти нічого іншого.
4》 перев. у сполуч. зі сл. у тюрму, під арешт, за ґрати і т. ін., розм. Ув'язнити, позбавити волі; засадити (у 2 знач. ).
5》 розм. Помістити або поселити кого-небудь десь, кудись.
|| Помістити де-небудь, усередину чогось упійману тварину, пташку і т. ін.
6》 Помістити в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо.
7》 ав. Скерувавши до землі, примусити опуститися, сісти на землю (літак або який-небудь інший літальний апарат).
8》 розм. , рідко. Надіти, насадити на щось.
9》 розм. , рідко. Те саме, що посадити 1).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: посадовити


матиме такий вигляд: Що таке посадовити