порядний
-а, -е.1》 Не здатний на погані, нечесні або аморальні вчинки; чесний.
2》 розм. Досить добрий; непоганий, неабиякий.
|| Який цілком відповідає своїй назві; такий, як треба, як повинен бути; справжній.
3》 розм. Досить великий за кількістю, розміром, значний силою вияву і т. ін.; чималий. Порядний кусень м'яса.
|| Якому значною мірою властива певна ознака, риса характеру (звичайно негативна).
4》 іст. Який належав до буржуазно-дворянських, привілейованих верств суспільства; благородний (у 4 знач. ).
Порядна грамота; Порядний запис, іст. — у Росії 16-17 ст. – назви документів, що посвідчували укладення різних договорів.