порушувати
-ую, -уєш і діал. порушати, -аю, -аєш, недок. , порушити, -ушу, -ушиш, док. , перех. 1》 Робити що-небудь усупереч наказові, закону і т. ін.
|| Діяти, чинити не так, як належить за традицією, звичаєм, загальноприйнятими правилами і т. ін.; відступати від чогось установленого, узвичаєного.
|| у сполуч. зі сл. правда, істина і т. ін. Неправильно переказувати що-небудь, викривляти, перекручувати.
Порушувати кордон — нелегально переходити через кордон на територію іншої держави.
2》 Припиняти, переривати який-небудь стан, процес або вияв почуття і т. ін. Порушити мовчанку. Порушити рівновагу.
3》 Пошкоджувати, псувати, руйнувати що-небудь.
|| Викликати, спричинювати відхилення в перебігу якого-небудь процесу, здійсненні якогось руху тощо.
|| у сполуч. зі сл. зв'язок, єдність і т. ін. Поривати зв'язки, призводити до втрати єдності, спільності з ким-небудь. Порушувати плани.
4》 перев. у сполуч. зі сл. розмова, справа, процес і т. ін. Розпочинати. Порушувати питання.
Порушувати клопотання — звернутися з проханням до якої-небудь офіційної особи або установи; почати клопотатися за кого-, що-небудь, домагатися чогось.
5》 перен. Викликати, пробуджувати (почуття, думки і т. ін.).
|| Викликати хвилювання в кого-небудь, збуджувати, хвилювати когось.
|| Зворушувати, розчулювати кого-небудь.
6》 розм. Надавати руху чому-небудь, зрушувати з місця щось.
|| чим. Рухати, ворушити.
|| перен. , рідко. Спонукати кого-небудь до дії, боротьби і т. ін.
7》 діал. Торкати, брати без дозволу що-небудь.