Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
порочити
-чу, -чиш, недок. , перех. 1》 Розпускати плітки про кого-небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати.
|| Паплюжити що-небудь гідне поваги.
|| Принижувати, безчестити кого-, що-небудь ганебними вчинками.
|| рідко. Бути вадою, пороком кого-небудь.
2》 Лаяти, сварити когось; ганити, гудити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: порочити


матиме такий вигляд: Що таке порочити