порожнеча
-і, ж. 1》 Порожній, нічим не заповнений простір.
|| У фізиці – безповітряний простір, вакуум.
|| Брак будь-якого наповнення; незаповненість.
|| Відсутність людей; малолюдність чи безлюддя.
|| перен. Стан душевної спустошеності, викликаний перев. втратою близької людини, розлукою з ким-небудь і т. ін.
|| між ким, перен. Про стан відчуження між ким-небудь.
2》 Порожня середина чого-небудь, порожнина в чомусь.
|| перев. мн. Порожнини в мінералі, породі або всередині суцільного матеріалу.
3》 у сполуч. зі сл. життя, світ і т. ін., перен. Брак корисної діяльності. Духовна порожнеча.