порив
I -у, ч. , спец. , рідко.Місце, де розірване, обірване що-небудь.
II -у, ч.
1》 рідко. Різкий, раптовий рух; ривок.
2》 Раптове збільшення сили й швидкості вітру; дуже сильний повів, подув вітру.
|| у знач. присл. поривами. Нерівномірно, час від часу різко збільшуючи силу й швидкість.
3》 Нестримне бажання, прагнення зробити що-небудь, досягти певної мети; потяг до чогось.
4》 Раптове внутрішнє збудження, приплив енергії; піднесення, запал.
|| чого. Бурхливий, раптовий вияв якого-небудь почуття, настрою і т. ін.
У (в) пориві — у стані сильного збудження, піднесення, хвилювання.