пора
I п`орадив. пори.
II пор`а
-и, ж.
1》 перев. чого або яка.Час, період.
|| у сполуч. із займ. та, ця і т. ін. та прийм. на, у, з, до і т. ін. Певний момент, зв'язаний з якою-небудь подією; короткий відрізок часу, коли виконується або відбувається якась дія.
|| з означ. Відтинок часу, позначений існуванням, наявністю чого-небудь.
|| з означ. Частина доби, період року.
|| Період у житті людини; вік, літа.
|| Тривалий період у житті народу, культурному або суспільному розвиткові країни, що характеризується визначними подіями, явищами тощо; епоха, доба. Давньою порою.
Пори року — сезонні періоди в річному циклі розвитку природи: весна, літо, осінь, зима.
До пори — а) до певного моменту, випадку і т. ін.; не вічно; б) до слушного часу; поки що.
На порі — у розквіті віку, сил (про дорослого юнака, дорослу дівчину); на виданні (про дівчину); дуже своєчасно.
2》 у знач. присл. порою, пори, з означ. Указує на певну частину доби або період року, коли відбувається якась дія.
|| тільки порою, без означ. , рідко. Часом, іноді.
3》 Визначений строк, слушний час, сприятливий момент для звершення чогось, виконання якої-небудь дії.
4》 у знач. присудк. сл. , перев. з інфін. Настав час, строк для звершення чогось, виконання якої-небудь дії.