Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
попутник
-а, ч. 1》 Той, хто йде або їде разом із ким-небудь тим самим шляхом.
2》 перев. мн. , перен. , політ. Про тих, хто тимчасово приєднався до якого-небудь громадсько-політичного напряму, але по-справжньому не проникся його ідейними настановами.
|| іст. Про групу письменників "непролетарського" походження, які у 20-30-х рр. 20 ст. в основному підтримували політику Радянської держави.
-а, ч. 1》 Той, хто йде або їде разом із ким-небудь тим самим шляхом.
2》 перев. мн. , перен. , політ. Про тих, хто тимчасово приєднався до якого-небудь громадсько-політичного напряму, але по-справжньому не проникся його ідейними настановами.
|| іст. Про групу письменників "непролетарського" походження, які у 20-30-х рр. 20 ст. в основному підтримували політику Радянської держави.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: попутник
матиме такий вигляд: Що таке попутник
матиме такий вигляд: попутник
матиме такий вигляд: Що таке попутник